Проблема: Велике різноманіття джерел та обсяг інформації про загрози, суттєво ускладнюють або роблять неможливим їх обробку та керування вручну.

Рішення: SSAP виконує роль платформи яка автоматично виконує збір, обробку, та підготовку інформації про загрози до відправки на пристрої безпеки. Він має можливість збирати інформацію про загрози з великої кількості різноманітних типів джерел. Це можуть бути як публічні джерела, так і платні, які вимагають авторизацію при доступі до них. Далі він фільтрує та нормалізує отримані дані шляхом прибирання повторюваних, неправильно оформлених та не валідних з точки зору VirusTotal та Білих списків елементів. За налаштованими параметрами готує кастомізовані та чисті списки індикаторів загроз, якими збагачуються пристрої безпеки.

Результат: Знижується навантаження на персонал безпеки, за допомогою автоматизації процесів по збору та аналізу IoCs.

Проблема: Велика кількість помилкових спрацювань ставлять під загрозу ефективність пристроїв безпеки.

Рішення: За допомогою SSAP є можливість мінімізувати кількість помилкових спрацювань на пристроях безпеки, це досягається шляхом централізованого керування списками індикаторів компрометації, наявністю білих списків з дозволеними індикаторами та додатковою перевіркою кожного індикатора на VirusTotal. Це дозволяє тримати в базі SSAP максимально “валідні” індикатори компрометації, які надалі будуть використовуватися пристроями безпеки, такими як SIEM системи, міжмережеві екрани, антивіруси й т.д.

Результат: Нульова або мінімальна кількість помилкових спрацювань на пристроях безпеки, що дозволяє зекономити час на розслідуванні “помилкових” інцидентів, а також гарантувати що сервіси які потрібні для роботи компанії не будуть заблоковані при помилці зі сторони вендора списків безпеки.

Проблема: Компанія стає жертвою частого злому з боку кіберзлочинців, і це стає нормою, а не винятком. Реакція на такі атаки потребує оперативних та добре узгоджених заходів.

Рішення: Система Smiddle Security Administration Platform завантажує інформацію про потенційно небезпечні артефакти (IoC) до централізованої бази даних SSAP за розкладом або за запитом, дозволяючи отримувати оновлені дані з джерела, щойно вони там з'являються. З бази SSAP дані швидко передаються на необхідні пристрої безпеки. Це дозволить оперативно реагувати на кібератаки та знизити їх вплив на організацію, уникаючи їх поширення на критичних робочих станціях та в мережі організації.

Результат: Збільшена швидкість та ефективність реакції на інциденти під час кібератаки допоможе знизити її негативний вплив на організацію.

Проблема: Відсутність можливості прямого керування навантаженням IoCs на засоби безпеки може знизити їх ефективність.

Рішення: Кожен пристрій безпеки обмежений в розумінні лише певних типів індикаторів компрометації та має обмежені ресурси для їх обробки та зберігання. Це може призвести до ігнорування частини індикаторів, якщо їх надто багато або вони несумісні з конкретним засобом безпеки. Однак, завдяки системі Smiddle Security Administration Platform (SSAP), вирішується ця проблема. Завдяки SSAP можна керувати ефективністю функціонала Threat Intelligence на пристроях безпеки, налаштовуючи спеціалізовані правила. Ці правила дозволяють створювати відповідні списки індикаторів компрометації для кожного типу пристрою безпеки, щоб вони отримували лише ті індикатори, які їм зрозумілі та можуть ефективно обробити. Також є можливість обмежувати кількість індикаторів до максимально можливого обсягу, який ці засоби можуть зберігати.

Результат: Підвищення ефективності функціонала Threat Intelligence на засобах безпеки, що дозволяє краще захищати компанію від кіберзагроз.

Проблема: Відсутність розуміння ефективності та якості кожного джерела індикаторів компрометації, які використовує організація.

Рішення: Організації можуть використовувати велику кількість джерел з індикаторами компрометації; деякі з них можуть бути безплатними, а деякі – платними. Проте немає об’єктивного бачення того, наскільки кожне джерело індикаторів є ефективним для конкретної організації. SSAP надає змогу зрозуміти це. За допомогою алгоритмів SSAP аналізуються метадані (кількість індикаторів, дублікати, білі списки, спрацювання і т.д.) кожного з джерел та пристроїв безпеки. Після аналізу кожному джерелу призначається певна оцінка, яка відображає його реальну користь для організації в конкретні проміжки часу.

Результат: Кожне джерело індикаторів компрометації має свою об’єктивну оцінку ефективності та якості, що дозволяє зрозуміти його корисність для кожної конкретної організації.